Рухома доріжка – це стаціонарний пристрій з електричним приводом, що має доріжку безперервного руху (пластинчастого-типу чи стрічкового-типу), призначеного для переміщення пасажирів горизонтально або вздовж нахилу, що не перевищує 12 градусів. Рухомі доріжки підходять для місць із інтенсивним пішохідним трафіком-таких як станції, термінали, торгові центри, аеропорти, виставкові центри та спортивні стадіони-і вперше з’явилися на початку 20 століття. При роботі в горизонтальному положенні або на невеликому ухилі їх транспортна довжина може досягати до 500 метрів; типова транспортна швидкість становить 0,5 метра в секунду, з максимальним обмеженням 0,75 метра в секунду.
Доріжки та їхнє безпосереднє оточення-особливо поблизу гребінчастих плит-має бути забезпечене відповідним освітленням. Рівень освітленості підлоги в місцях входу і виходу рухомих доріжок повинен бути не менше 50 лк для внутрішньої установки і 15 лк для зовнішньої установки [1]. Конструктивно рухомі доріжки нагадують ескалатори, які складаються переважно з двох основних компонентів: рухомої поверхні доріжки та поручнів. Як правило, навіть під нахилом поверхня рухомої доріжки не утворює ступінчастої конфігурації. І ескалатори, і рухомі доріжки входять до сфери нагляду за якістю та програм вибіркової перевірки спеціального обладнання.
